Пошук

Головне меню

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

  




   Відповідно до статті 41 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII , поточна редакція від 11.08.2013 року, нотаріальні дії вчиняються в приміщенні    державної нотаріальної  контори,  в   державному  нотаріальному    архіві, приміщенні,  яке  є  робочим  місцем  приватного  нотаріуса,   чи приміщенні  органів  місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли  громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли  того  вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії  можуть  бути  вчинені  поза вказаними приміщеннями.
             У статті 13-1 цього ж Закону йдеться про те, що нотаріус не  вправі  здійснювати  нотаріальну  діяльність  за межами  свого  нотаріального округу,  за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом. Але потрібно мати на увазі, що послуга виїзду нотаріуса має додаткову вартість. У статті 19 та 31 вище наведеного закону вказується, що за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями,  а також технічного характеру справляється окрема плата  у  розмірах, що   встановлюються   Головним  управлінням  юстиції  Міністерства юстиції   України   в   Автономній   Республіці   Крим,  головними управліннями  юстиції  в  областях,  містах  Києві та Севастополі. Оплата додаткових послуг правового  характеру,  що  надаються  приватними нотаріусами і не належать  до  вчинюваної  нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
             Згідно з п.1 глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року (зі змінами), якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями. Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, заноситься до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса.  Нотаріус зобов’язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.
             Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони (Глава 6 цього ж Порядку). Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій. Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

    Державний нотаріус:                           Т.М.Гончар




Усi новини

Всі новини

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Великоберезнянська РДА