Пошук

Головне меню

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

  




Роз’ясненнящодонаданнядодатковоївідпусткижінці, яка працює і маєдвохабобільшедітей, абоодинокійматері
Відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки" жінці, яка працює і маєдвохабобільшедітейвіком до 15 років, абодитину-інваліда, або яка усиновиладитину, одинокійматері, батьку, якийвиховуєдитину без матері (у тому числі й у ран тривалогоперебуванняматері в лікувальномузакладі), а такожособі, яка взяла дитинупідопіку, чи одному ізприйомнихбатьківнадаєтьсящорічнододатковаоплачуванавідпусткатривалістю 10 календарнихднів без урахуваннясвяткових і неробочихднів (стаття 73 Кодексу законів про працюУкраїни).
За наявностідекількохпідстав для наданняцієївідпусткиїїзагальнатривалість не можеперевищувати 17 календарнихднів.
Визначення „одинокоїматері" наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудовихспорів'' від 06.11.1992 № 9 та пункті 5 частинитринадцятоїстатті 10 Закону України „Про відпустки".
Так згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір'юслідвважатижінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народженнядитиниякоївідсутнійзапис про батька дитиниабозапис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкоюматері; вдову; іншужінку, яка виховує і утримуєдитину сама.
Оскільки пункт 5 частинитринадцятоїстатті 10 Закону України „Про відпустки" визначаєодинокуматір як таку, яка виховуєдитину без батька, факт утримання (аліменти) для наданнявідпусткизначення не має.
Отже, до категорії одинока мативідноситься: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народженнядитиниякоївідсутнійзапис про батька дитиниабозапис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкоюматері; вдова; жінка, яка виховуєдитину без батька (в тому числі і розлученажінка, яка виховуєдитину без батька).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки" право на соціальнудодатковувідпустку, зокрема, має одинока мати.
Якщожінкадійсно є одинокою матір'ю, тобто не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народженнядитинивідсутнійзапис про батька дитиниабозапис про батька зроблено у встановленому порядку за їївказівкою, або вдова, то зазначенійкатегоріїжінокслідпред'явитироботодавцюсвідоцтво про народженнядитини, вдовікрімсвідоцтва про народженнядитинисвідоцтво про смерть батька дитини, абодовідку про одержаннядержавноїдопомоги, як одинокійматері.
Проблема виникає з розлученоюжінкою, жінкою, яка виховуєдитину без батька, в тому числі і жінкою, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованомушлюбі, і при цьомубатьковизнавдитину та жінкою, яка вийшлазаміж, але їїдитинановимчоловіком не усиновлена, оскількибатько у дитини є і в багатьохвипадкахспілкується з нею і бере участь у вихованні.
Більш того, стаття 157 Сімейного Кодексу Українивизначає,щопитаннявихованнядитинивирішується батьками спільно. Той ізбатьків, хтопроживаєокремовіддитини, зобов'язанийбрати участь у їївихованні і має право на особистеспілкування з нею.
Статтею 158 Сімейного Кодексу передбачено, що за заявоюматері, батька дитини орган опіки та піклуваннявизначаєспособиучасті у вихованнідитини та спілкуванні з нею того з батьків, хтопроживаєокремовіднеї.
У разіухилення батька відвиконаннясвоїхобов'язків по вихованнюдитиниматимає право звернутися до суду з позовом про позбавленняйогобатьківських прав.
Чиннезаконодавство не містить конкретного перелікудокументів, якіслідпред'явитижінці, яка виховуєдитину без батька, для підтвердження того, що вона відноситься до категорії „одинока мати".
Відтак, для підтвердженнясвого статусу в цьомувипадкуроботодавцюмає бути пред'явлений будь-якийофіційноскладений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньоюдостовірністюпідтверджуєтьсявідсутністьучасті батька у вихованнідитини.
Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути: рішення суду про позбавленнявідповідачабатьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшуквідповідача у справі за позовом про стягненняаліментів; акт, складенийсоціально-побутовоюкомісією, створеноюпервинноюпрофспілковоюорганізацієючи будь-якоюіншоюкомісією, утвореною на підприємстві, в установі, організаціїабо акт дослідженнякомітетомсамоорганізаціїнаселення, в якомузіслівсусідів (за наявностіїхпідписів у акті) підтверджується факт відсутностіучасті батька у вихованнідитини; довідказішколи про те, щобатько не береучасті у вихованнідитини (не спілкується з вчителями, не забираєдитинудодому, не береучасті в батьківськихзборах) тощо.
Частиноютретьоюстатті 184 Кодексу законів про працюУкраїнипередбачено, щозвільненнявагітнихжінок і жінок, якімаютьдітейвіком до трьохроків (до шести років - частинашостастатті 179), одиноких матерів при наявностідитинивіком до чотирнадцятироківабодитини-інваліда з ініціатививласникаабоуповноваженого ним органу не допускається, крімвипадківповноїліквідаціїпідприємства, установи, організації, коли допускаєтьсязвільнення з обов'язковимпрацевлаштуванням.
Для наданняпільг і гарантій, встановленихзаконодавством про працю, зокрема, статтею 184 Кодексу законів про працюУкраїни (в частинізвільнення), слідзастосовувативищезазначеневизначенняодинокоїматері.
Разом з тим, відповідно до статті 42 КЗпПУкраїни при скороченнічисельностічи штату працівників у зв'язкуіззмінами в організаціївиробництва і праціпереважне право на залишення на роботінадаєтьсяпрацівникам з більшвисокоюкваліфікацією і продуктивністюпраці.
При рівнихумовахпродуктивностіпраці і кваліфікаціїперевага в залишенні на роботінадається особам, в сім'їякихнемаєіншихпрацівників з самостійнимзаробітком.
Державний інспектор праці                                                         Цапулич Н.І.
27.06.2013 року



Усi новини

Всі новини

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Великоберезнянська РДА